Заборона використання російських програм на території України є одним із заходів для гарантій національної безпеки й захисту інформаційного простору. Цей крок спрямований на зменшення залежності від програмного забезпечення, яке може використати ворог для збору даних чи втручання у внутрішні справи нашої країни.

Підставами для ухвалення цього рішення стали тривалі загрози з боку агресора та актуальність питань кібербезпеки в сучасному цифровому середовищі. Водночас супротив і небажання, які до сьогодні спостерігаються серед підприємців, переходити на українські програми зумовлені поєднанням економічних, політичних, технічних і культурних факторів.

Як подолати проблеми переходу на українські системи?

Надважливою є економічна підтримка. Необхідно запроваджувати державні програми фінансування або компенсації переходу на українське ПЗ. Значну увагу слід приділити організації освітніх програм для навчання роботи з новим ПЗ. Суспільство має бачити реальні кейси успішного переходу, тому забезпечення маркетингової підтримки українських розробників — ще один важливий аспект.

Для популяризації переходу на українські системи потрібно розвивати локальні рішення, інвестувати в інновації та конкурентоспроможні українські програмні продукти. 

І наостанок, не обійтися без посилення контролю щодо дотримання законодавства про заборону використання російського ПЗ. Упровадження цих заходів поступово змінюватиме ситуацію, сприяючи переходу до безпечного й незалежного інформаційного середовища. Продовження використання російського — це спонсорство й підтримка бюджету ворога. Молоді українські інженери створюють надсучасні рішення, які дійсно є революційними. Перехід на українські продукти має бути як громадянською позицією, так і усвідомленим вибором кожного підприємця. 

Для детального ознайомлення із цією темою залишаємо покликання на повну версію подкасту й статтю.